- полірування
- —————————————————————————————полірува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
полірування — я, с. Дія за знач. полірувати … Український тлумачний словник
полірувальний — а, е. Признач. для полірування. || У якому або де відбувається полірування (про приміщення) … Український тлумачний словник
політура — и, ж. 1) Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і використовується для полірування виробів із дерева. 2) Глянець, лиск, наведений поліруванням, лакуванням … Український тлумачний словник
полір — а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска … Український тлумачний словник
полірувальня — і, ж. Майстерня або приміщення, де проводять полірування … Український тлумачний словник
електрополірування — я, с. Полірування за допомогою електричного апарату … Український тлумачний словник
виполірування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
октроїрування — іменник середнього роду політ … Орфографічний словник української мови
абразивні матеріали (абразиви) — абразивные материалы (абразивы) abrasive materials Schleifmittel, Schleifstoffe речовини високої твердості та щільності, які застосовують у вигляді порошків, паст, суспензій або інструментів для механічної обробки (шліфування, краяння,… … Гірничий енциклопедичний словник
абразиви — ів, мн. Дуже тверді матеріали (алмаз, корунд, карборунд, боразон та ін.), що застосовуються для шліфування, точіння і полірування … Український тлумачний словник